Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування  забезпечує  комплексний  виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої й  систематичної участі  у вирішенні важливих  питань життя класу та школи.                                                                                                                                                               У Глухівській загальноосвітній школі №1 формуванню таких рис сприяє учнівське самоврядування (Учнівська парламентська республіка).Визначе­но основні завдання діяльності учнівського самоврядування шляхом організації життя учнівського колективу, які реалізуються в залученні всіх його членів до планування, організації, контролю й підбиття підсумків навчальної та суспільно корисної праці. Основна їх мета — виховати в школярів активну життєву позицію, підготувати до дієвої участі  в демократичному управлінні суспільством.                                                                                                                                                                             Така модель учнівського самоврядування сприяє виробленню в учнів певних якостей:ü відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається  навколо; ü принциповість — уміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об'єктивну оцінку своїм вчинкам та вчинкам оточуючих; самостійність; готовність, залежно від конкретних умов, знаходити правильне рішення, долати  труднощі;  творче    ставлення    до дійсності;  вміння виявляти ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки,    пропозиції. 

Маючи дієву модель учнівського самоврядування, навчальний заклад не тільки дає знання, вихо­вує в дусі патріотизму, вчить добра, порядності. Це реальний шлях, на якому школа долає соціально-культурні розриви між нею та життям.

Ефективність педагогічної взаємодії вчителя та учнів залежить від того, наскільки школярі набувають умінь і навичок організаторів будь-якої діяльності, наскільки вміють організовуватися, наскільки вміють зайняти активну позицію, наскільки в них буде сформована соціальна активність і відповідальність. Як показує досвід, найреальніше це здійснюється через організацію самодіяльності учнівського колективу. Організаційно-функціональна структура та Статут учнівського самоврядування дає певне уявлення про його роботу . Педагоги переконані: немає й не може бути в учнівському колективі таких справ, організацію яких нежна довіряти його членам. 

Справжня учнівська демократія починається з вищого органу самоврядування – учнівського парламенту.  Парламент формується шляхом проведення  виборів з активу 5-11 класів. Члени парламенту обираються строком на 1 рік. Вибори членів парламенту проводяться одночасно з виборами президентів класів, які, у свою чергу, теж є членами учнівського парламенту. 

Парламент проводить один раз на семестр свої сесії. При необхідності голова учнівського парламенту має право на скликання позачергової сесії. У перервах між сесіями - Президентські ради, засідання комісій. 

Голова парламенту є одночасно і Президентом школи. Вибори Президента школи проводяться згідно з окремим оложенням. 

 Рішення учнівського парламенту є обов'язковим для всіх і не підлягають оскарженню, за виключенням випадків порушення особистих прав дитини.  Парламент має право на вирішення питань, що пов'язані з організацією навчального процесу в ЗОШ №1, проведення культурного дозвілля учнівської молоді, загального керівництва при проведенні як класних, так і загальношкільних заходів, а також заходів міського та обласного рівнів. На заключній сесії в травні парламент звітує про проведену роботу.                                                                                                                                 У разі вибуття зі школи члена учнівського парламенту, у класі представника проводяться дострокові вибори. Член учнівського парламенту не може бути виключений зі школи без згоди парламентської сесії.  

 Під час загальних таємних виборів у класних колективах обирається президенти класів і члени шкільного парламенту, серед яких обирається президент учнівської республіки. Уже декілька проведених виборів дають змогу учням зрозуміти, що демократія – це не лише свобода, а й відповідальність як тих кого обирають, так і тих хто обирає. Для організації роботи парламент формує постійні комісії. 

Президент та віце-президент учнівської республіки координують і контролюють роботу постійних комісій.  

Комісія з питань навчання та дисципліни контролює дотримання дисципліни і порядку учнями в школі, відвідування занять, запізнення на уроки, санітарний стан класів, проводить індивідуальну роботу з учнями антисоціальної поведінки та тими, які не встигають у навчанні. Проводяться рейди «Урок» (контроль за  відвідуванням учнями занять та запізненнями на уроки),  «Санітарний стан класів», «Чисте подвір’я», «Кращий підручник» (контроль за станом підручників), «Шкільна форма», «Курець». Члени комісії приймають участь у шкільній раді профілактики. 

Комісія з питань культури та дозвілля контролює організацію та проведення культурно-масових та спортивних заходів, тематичних вечорів, дискотечних програм , загальношкільних конкурсів : «Міс Осінь», «КВК», «А, нумо, хлопці!», «Українські вечорниці», «Новорічна феєрія», «Клас року», «Містер класу» та ін. Члени комісії є організаторами акцій «Скажемо наркотикам НІ!», «Засвіти свічку!», «Здоровим бути модно!», «Молодь за здоровий спосіб життя!» (за підтримки психолога  та соціального педагога) до Дня української писемності та Дня соборності України. Члени комісії – активні учасники шкільних агітбригад та всіх загальношкільних та міських заходів.                                                                                                          

Комісія з соціальних питань  контролює роботу волонтерських бригад, які піклуються ветеранами ВВв та праці, надають шефську допомогу учням початкових класів, а також дітям, сім’ї яких опинилися у скрутному становищі  (Акція «Милосердя» по збору одягу, взуття, іграшок, предметів побуту для дітей з малозабезпечених сімей та дітей-інвалідів). Члени комісії займаються пошуковою та дослідницькою роботою.Так, у минулому році члени комісії з соціальних питань прийняли участь у міському конкурсі пошукових загонів з дослідження теми Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., у зборі інтерв’ю свідків Голодомору 1932-1933 рр. Голови комісій цього року  також працюють беручи за приклат своїх попередників. Кожного року волонтери школи звітуються в письмовій формі про зроблену роботу , та кожного місяця доповідають про поставлені завдання та виконану роботу на зібраннях комісії.                                                                                                                                                                                      

Комісія з питань преси  інформує школярів через засоби масової інформації (шкільну газету, радіо) про роботу постійних комісій та розв'язання шкільних проблем – випуск періодичної шкільної газети  «Шкільне життя» (Додатки). Шкільна періодична газета є одним з ефективних засобів розвитку згуртованості і свідомості учнів. Метою випуску шкільної газети є створення умов для самовираження учнів, отримання інформації і сприяння згуртованості, причетності і співпраці в шкільному колективі. Основними організаційними моментами створення періодичної шкільної газети є: – навчання учнів з кожного класу, які увійдуть до складу шкільного прес-центру, на предмет того: що? як? яким чином оформляється шкільна газета?  – визначення структури газети учні школи на зборах, підготовка і оформлення матеріалу шкільною редколегією або прес-центром;– розподіл обов'язків між членами  прес-центру (черговість участі у випуску, виконання певних функцій при підготовці газети в кожному номері, можливість змінювати вид діяльності, наприклад: підготовка статей, коректування, роль класних колективів в підготовці шкільної газети);   – дотримання принципу зворотного зв'язку (для відгуків учнів і вчителів);  – відображення в шкільній газеті свободи думки, слова і волевиявлення учнів, матеріали повинні містити ціннісно-значущу інформацію; вчитель виступає в ролі консультанта-наставника .  Комісії збираються щомісяця, щоб організувати роботу за своїм напрямком. 

До складу комісій входять представники від кожного класу, які відповідають за певну роботу в класних колективах. Це дає змогу послідовно впроваджувати рішення ради в життя класних колективів.

 Важливою є постійна участь дітей у роботі комісій, які мають певне коло обов'язків, вироблених колегіально, з урахуванням потреб школи, класу. Це допомога відстаючим у навчанні, підготовка навчально-пізнавальних, інтелектуальних ігор, робота з обдарованими дітьми, дбайливе ставлення до шкільного майна, дотримання дисципліни і порядку, розвиток творчих здібностей, умінь та навичок, задоволення інтересів та захоплень школярів. До того ж, члени учнівського самоврядування мають свої обов'язки та відповідні права, з якими рахуються всі, в тому числі й педагоги. Ці права чітко визначені, схвалені всім колективом.    Усе це забезпечило очікувані результати: в школі зріс рівень дисципліни школярів, їхня правова свідомість та відповідальність.                                                                                                             

До складу шкільного парламенту входить об’днання „Барвінчата” (1-4 класи),  яке працює за програмою «Країна Барвінкова» , яке допомагає молодшим школярам пізнати, освоїти світ , який постійно відкривається перед ними , сприяє розширенню діапазону дитячих захоплень і є одним із універсальних засобів для розкриття і самореалізації кожної дитини. 

Отже, основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.